Меню

Посилання
 
ЗУ "Про добровільне об’єднання територіальних громад"


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 19 серпня 2015 р. № 604 Деякі питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, бойових дій та збройного конфлікту


Єдиний веб-портал використання публічних коштів


"Гаряча лінія" з питань запобігання торгівлі людьми, запобігання насильству та захисту прав дітей


Вакансії у головному територіальному управлінні юстиції у Хмельницькій області

Електронні сервіси міністерства юстиції України

Веб-сайт Президента України

Веб-сайт Верховної Ради України

Урядовий портал

Роз’яснення щодо процедур отримання документів, необхідних відповідно до законодавства для здійснення будівництва об’єктів (залежно від категорії складності)

Хмельницька ОДА

Хмельницька обласна рада

Нацдержслужба України

НАДУ при Президентові України

Антикорупційний портал

Громадянське суспільство і влада

Асоціація міст України

Лічильник

Назвати всіх поіменно


Лише у 70-80-х роках минулого століття широкій громадкості стало відомо про те, що на околиці Славути в роки фашистської окупації існував концентраційний табір, де утримувалися полонені бійці і командири Червоної Армії. Табір розміщався у 10 триповерхових військових казармах з вересня 1941 року по січень 1944 року. Сюди звозили зі всіх фронтів поранених або хворих радянських воїнів, що потрапили в полон. Табір мав назву Гросс-лазарет Славута. Табір 301 .
Адміністрація, німецькі лікарі й охорона Гросс-лазарету проводили масове винищення радянських військовополонених, створивши нестерпні умови проживання: спеціального режиму голоду, скупченості та антисанітарії, застосування катувань та прямих вбивств, позбавлення хворих і поранених лікування та примушування вкрай виснаже.них людей до тяжкої праці.
Німецькі лікарі навмисне поширювали інфекційні хвороби, хворих на висипний тиф, туберкульоз, дизентерію, поранених з важкими та легкими ушкодженнями розміщували в одному блоці. Проводилися різного роду експерименти над можливостями людського організму.
Добовий харчовий раціон військовополонених складався з 250 грамів ерзац-хліба та двох літрів, так званої, баланди. Ер.зац-хліб випікали із спеціального борошна, доставленого з Німеччини. Судово-медичною та хіміч.ною експертизами, а також аналізом, зробленим інститутом хар.чування Наркомздоров'я СРСР, встановлено, що борошно являло со.бою полову з мізерною домішкою крохмалю. Харчування подібним хлібом спричиняло голодування, дистрофію, поширення важких кишково-шлункових захворювань, що призводило до масової смертності людей.
Під час медичного огляду у січні 1944 року 525 визволених військовополонених Гросс-лазарету у 435 встановлено крайній ступінь виснаження, у 59 - ускладнений перебіг ран, у 31 . нервово-психічний розлад. Судово-медична експертиза на підставі внутріш.нього дослідження 112 і зовнішнього огляду 500 ексгумованих трупів прийшла до висновку, що адміністрація і німецькі лікарі лазарету створили такий режим, за якого неминуча майже поголовна смертність хворих і поранених. Основними причинами смерті військовополонених експерти встановили: виснаження крайнього ступеня, інфекційні захворювання, заподіяння ран з автоматів і холодною зброєю. Такої смертності, яка була у лазареті, не знав жоден інший .лікувальний. заклад.
Згідно Повідомлення надзвичайної державної комісії по встановленню і розслідуванню злодіянь німецько-фашистських загарбників, вчинених в Гросс-лазареті (м. Славута) від 03 серпня 1944 року у концтаборі знищено до 150 тис. офіцерів і бійців Червоної Армії. Комісією поряд військового містечка виявлено 638 могил масових поховань.
У повоєнні роки десятиліттями не проводилося належної роботи по догляду за могилами та встановленням імен загиблих. Багато років це священне місце було в занедбаному стані, в рідких випадках тут покладалися квіти у дні пам.ятних дат. Кладовище як слід не доглядалося, зникли сліди братських могил, територія заросла чагарниками.
Ситуація докорінно змінилася, коли за справу взявся нинішній міський голова Василь Богданович Сидор. Протягом 2006-2007 років на кладовищі проводились об.ємні роботи по його впорядкуванню. Сьогодні на насипаному кургані стоїть новий пам.ятник, у пам.ятні дні тут горить вічний вогонь , на території розбиті доріжки з твердим покриттям.
Нещодавно працівникам музею стало відомо 18559 прізвищ військовополонених, загиблих у Славутському концтаборі. Ці списки, складені полоненими у 1942 . 1943рр., зберігаються у Музеї історії Великої Вітчизняної війни у Києві та в архівах Міністерства оборони Російської Федерації. Завдяки інтернет-сайту Міністерства Оборони Росії (www.obd-memorial.ru) Славутський історичний музей у 2008 році також отримав ці списки. Списки складалися підпільниками таємно, тому не дивно, що в написанні прізвищ, адрес тощо наявні неточності. В даний час працівниками музею проводиться систематизація списків в електронному вигляді для розміщення імен загиблих на меморіальних плитах на території Поля Пам.яті.
Музей у 90-х роках отримав від Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни списки лише тих загиблих, хто призивався в Червону Армію військкоматами України. Таких прізвищ у списках є 1815.
За пропозицією міського голови В.Б.Сидора працівниками музею списки були розіслані Раді Міністрів Криму, всім обласним державним адміністраціям України, міським радам Києва та Севастополя з проханням опублікувати їх в обласних газетах.
Слід відмітити, що наші прохання знайшли гарячу підтримку в багатьох обласних державних адміністраціях та обласних радах. На адресу музею стали надходити листи з уточненнями даних про загиблих, газети з опублікованими списками. Особливо зворушливо було отримати листи або спілкуватись по телефону з дітьми та внуками, які з публікацій, вперше за 65 років, довідалися, де загинули їхні рідні.
Ось який лист надійшов з Київщини на адресу музею від Бортника О. О., батько якого загинув у таборі:
Добрий день шановні працівники Славутського історичного музею.
З великою несподіванкою і великим сумом прочитали у газеті Київська правда списки загиблих у таборі Гросс-лазарет Славута. Табір 301 . Серед загиблих, ми знайшли прізвища нашого батька і дідуся Бортника Олександра Савовича, який дійсно народився в 1911 році в селі Тернівка Кагарлицького р-ну Київської обл. З болем у серці читали рядки про те як полонених утримували у таборі, знущалися над ними.
Коли почалася ВВв Олександр Савович пішов одним з перших на фронт, дома залишилися дружина . Бортник Марія Федорівна, 1914 року народження, та двоє синів: Володимир . 1937 р.н. та Олексій . 1940 р.н . Після війни Марія Федорівна отримала звістку Пропав безвісти і всі ми так і думали до цього часу.До кінця своїх днів Марія Федорівна залишилась вірною Олександру Савовичу, вона померла у 1990 році. На даний час є живий менший син Олексій і його дружина . Лідія.Дуже вдячні всім працівникам музею, всім тим, хто чимось зв.язаний із цією роботою, за їх величезний труд, витримку, безмежну любов до своєї праці. Може колись настане стабільність у нашій державі, і всі ми відвідаємо Ваш музей і могилу нашого дорогого дідуся, батька.І ще раз . велике Вам людське спасибі!
У 2008 році на адресу міської ради та музею прийшло понад 50 листів від обласних державних адміністрацій, редакцій обласних газет, від ветеранських організацій і виконкомів місцевих рад, від учнівських пошукових загонів, а найбільше . від дітей, онуків, родичів тих, хто загинув на Славутчині. В музей поступило біля двох десятків дзвінків. Того ж року 52 родичі приїхали в Славуту з України, Білорусії, Росії та Казахстану, щоб вшанувати пам.ять своїх близьких.
І сьогодні не припиняють надходити листи та дзвінки з вдячністю від родичів загиблих.
У 2007 році Поле Пам.яті на околиці Славути одержало статус Міжнародного меморіалу жертв Другої світової війни, куди планується пере захоронення останків солдатів країн учасниць війни 1941-1945 рр., що загинули на Правобережжі України.
Наступним етапом стало перепоховання 22 червня 2007 року 685 в.язнів Гросс-лазарету та 15 останків радянських військовополонених, виявлених на місці колишнього тимчасового фашистського табору для військовополонених по провулку Шевченка міста. В урочистостях з нагоди перепоховання взяв участь екс-міністр Оборони України А.С. Гриценко.
2 вересня 2007 року в присутності представників семи посольств країн Європи на Полі Пам.яті проведено перепоховання 122 останків радянських солдатів, 70 німців, 20 угорців, 5 австрійців, 1 словак та 1 невідомого, що загинули на території Вінницької області та 26 останків німецьких солдатів, які утримувалися у таборі для військовополонених у місті Славуті.
2 вересня 2008 року на Міжнародному меморіалі жертв війни перепоховані 993 останки радянських солдатів, загиблих у Вінниці, та 226 німецьких солдатів, привезених із Пущі-Водиці, що під Києвом.
8 травня Президент України Віктор Ющенко в м. Славута, на Міжнародному меморіальному комплексі "Поле пам'яті", взяв участь у церемонії перепоховання останків військовополонених, полеглих у Другій світовій війні - жертв фашистського концентраційного табору "Шталаг 329" і концентраційного табору "Гросс-лазарет-301".У заході взяли участь ветерани війни, міністр оборони Юрій Єхануров, заступник глави Секретаріату Президента Роман Безсмертний, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України Сергій Кириченко, керівники Хмельницької та Вінницької облдержадміністрацій, військовослужбовці ЗСУ, міський голова В. Сидор, представники громадських організацій, релігійних конфесій, місцеві мешканці. Глава держави і учасники заходу вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання та поклали до центрального монументу меморіалу вінки та квіти. У рамках заходу за воїнами, загиблими у фашистських концтаборах, представниками різних релігійних конфесій була відслужена панахида.Після панахиди в братську могилу були опущені останні шість домовин з останками загиблих. Учасники церемонії віддали останні почесті загиблим воїнам і кинули до братської могили по жмені землі. Церемонія завершилася виконанням Державного Гімну України, військовим салютом та маршем воїнів почесної варти.
В останні роки святкування 9 травня тісно переплітається зі вшанування пам.яті загиблих у Гросс-лазареті під час фашистської окупації. До міста приїжджають родичі померлих полонених, які мають можливість побачити місто, відвідати територію колишнього концтабору, ознайомитися з музейними експозиціями, присвяченими Гросс-лазарету , вшанувати пам'ять своїх рідних.

 

С. Андрощук

Перейти до перегляду фото за 22.06.2007р.

Перейти до перегляду фото за 02.09.2007р.

Перейти до перегляду фото за 08.05.2009р.
Важливо

Якщо Ви вважаєте себе активним членом нашої славутської громади та бажаєте брати безпосередню участь у її життєдіяльності, то ми вже чекаємо на Вас. Ваші актуальні креативні інноваційні та такі потрібні Славуті ідеї Ви можете надати за телефоном «гарячої» телефонної лінії – 2-35-92, на он-онлайн форумі офіційного веб-сайту міста - www.slavuta-mvk.info або за адресою вул. Соборності, 15, каб. №4.
Детальніше...

Контакти

Україна, Хмельницька обл.
м. Славута, вул. Соборності, 7, індекс: 30000
тел: (03842) 2-13-59
факс: (03842)7-12-33
e-mail: sl_mvk@ukr.net

Пошук

Мапа міста

Транспорт

© Розробка та впровадження:
управління інформаційного забезпечення,
відділ програмного забезпечення
виконавчого комітету Славутської міської ради.
e-mail: info-mvk@ukr.net
тел: (03842) 2-11-67